Виробничий та науково-технічний потенціал  

Виробничий та науково-технічний потенціал


1. Виробничий потенціал

2. Науково-технічний потенціал

Від рівня використання основних виробничих фондів і фондооснащеності матеріального виробництва залежать територіальні показники продуктивності праці. З переходом регіонів і підприємств до ринкових відносин головним джерелом розширеного відтворення фондів стають власні кошти і банківські кредити.

Науково-технічний прогрес впливає на територіальний поділ пра­ці, спеціалізацію та комплексний розвиток господарства, він розширює можливості для більш рівномірного розміщення підпри­ємств на території.

Виробничий потенціал

Виробничий потенціал – це сукупність засобів вироб­ництва, здатних виробляти певну кількість матеріальних благ, необхідних для держави. Його характеризує величина (вартість) виробничих фондів, парк машин та устаткування.

Виробничі фонди – сукупність засобів виробництва, які має підприємство для здійснення процесу виробництва. До складу виробничих фондів входять основні та оборотні фонди.

Основні виробничі фонди – це знаряддя праці, що функціонують у сфері матеріального виробництва і багаторазово приймають участь у виробництві матеріальних благ. Зберігаючи натуральну форму, вони поступово зношуються і переносять свою вартість на створений продукт частинами у вигляді амортизаційних від­рахувань. Кількісні і якісні показники основних виробничих фондів, передусім – машин і обладнання, визначають виробничий потенціал господарства країни. Виробничі фонди становлять 2/3 вартості всіх основних фондів і майже половину національного багатст­ва. Основним показником, що характеризує основні виробничі фонди, євиробнича потужність – максимально можливий випуск продукції у номенклатурі та асортименті при повному використанні виробничого обладнання та виробничих площ з урахуванням застосування передової тех­ніки виробництва і наукової організації праці.

Оборотні фонди – частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються у виробничому циклі, змінюють або ж повністю втрачають свою натуральну форму й переносять повністю свою вартість на вартість продукції, що виробляється.

Територіальний розподіл виробничого потенціалу (заводів, фабрик, сільськогосподарських підприємств, транспортних засобів) – важли­ва умова розвитку й розміщення продуктивних сил.

У структурі основних виробничих фондів України майже 50% припадає на промисловість, 23% – на сільське господарство, 19,5% – на транспорт і зв'язок, 3% – на будівництво. Рівень використання основних виробничих фондів і фондооснащеність матеріального виробництва визначають територіальні показники продуктивності праці.



Від рівня використання основних виробничих фондів і фондооснащеності матеріального виробництва залежать територіальні показники продуктивності праці. В Україні відносне забезпечення виробництва виробничими фондами територіально диференційоване. Різними є рівні механізації та технічного оснащення основних і допоміжних галузей промисловості, сільського господарства тощо.

На сьогодні поки що основним джерелом нарощування основних виробничих фондів є капітальні вкладення. Поступово з переходом регіонів і підприємств до ринкових відносин головним джерелом розширеного відтворення фондів стають власні кошти (прибуток) і банківські кредити. Централізовані державні капіталовкладення спрямовуються переважно на фінансування найваж­ливіших державних програм, оборонні об'єкти.

Нарощування виробничого потенціалу здійснюється за рахунок технічного переоснащення та реконструкції підприємств. На що спрямовується не менше половини загальної суми капіталовкладень.

Науково-технічний потенціал

В Україні створено потужний науково-технічний потенціал. Світове визнання мають фундаментальні дослідження українських учених у різних галузях науки. На їх основі створено й упроваджено принципово нові технологічні процеси й устаткування: роторно-конвеєрні лінії, малогабаритні преси надвисокого тиску, сучасні машини неперервного розливу металу, верстати для електрофізичної та електрохімічної обробки металів тощо.



Особлива увага приділяється вдосконаленню існуючих і впровадженню принципово но­вих технологій (електронно-променевих, плазмових, імпульсних, біологічних, мембранних, хімічних), у сільському господар­стві – індустріальних технологій, методів біотехнології та генної інженерії.

Науково-технічний прогрес (НТП) впливає на територіальний поділ пра­ці, спеціалізацію та комплексний розвиток господарства, він розширює можливості для більш рівномірного розміщення підпри­ємств на території.

Перед НТП постала проблема створення регіональних модифікацій високопродуктивних машин і технологій, які повинні забезпечувати зниження затрат живої праці і, відповідно, вико­ристання трудових ресурсів, нових джерел сировини, скорочення строків будівництва об'єктів, норм витрат палива, електроенергії, сировини на одиницю продукції.

НТП сприяєудосконаленню розміщення продуктивних сил. Наприклад, при розміщенні обробної промисловості важливим чинником є наявність трудових ресурсів. Проте у разі впровадження комплексної механізації, автоматизації й роботизації виробництва потреба в робочій силі різко зменшується, а зрос­тає потреба у кваліфікованих кадрах. Тому окремі галузі матеріального виробництва з високим рівнем механізації та автоматизації можна розміщувати в районах із дефіцитом трудових ресурсів.

Сучасні наука і техніка дали змогу створювати нові види матеріалів, палива, енергії, експлуатувати родовища мінерально-сировинних ресурсів, які розробляти було економічно невигідно. Наприклад, сьогодні, є рентабельним видобуток нафти з великих глибин і морського шельфу, вилучати корисні компоненти з бідних руд, виробляти матеріали із заданими технічними характеристиками тощо.

У сфері охо­рони навколишнього природного середовища і раціонального природокористування завдяки досягненням НТП, створено ефективні засоби та прилади для очищення промислових і комунальних викидів у воду, атмосферу, грун­ти; ефективні технології, які забезпечують перехід до замкненого водопостачання, утилізацію відходів, економію трудових, рослинних та мінеральних ресурсів, рекультивацію земель. Разом із тим, науково-технічний прогрес супроводиться зростанням територіальної концентрації виробництва, яка може відповідати галузевим інтересам, не враховуючи регіональних умов (дефіциту трудових, паливних, водних ресурсів тощо). Як правило, оптимальні розміри підприємств визначаються економічними показниками, але в сучасних умовах найголовнішим став екологічний чинник, особливо для підприємств хімічної, металургійної, енергетичної, гірничодобувної промисловості.

Науковий потенціал – це сукупність ресурсів і можливостей сфери науки, що дає змогу за наявних форм організації та управління ефективно вирішувати господар­ські завдання. Складовими наукового потенціалу є кадри, кошти, матеріально-технічна база, інформаційне забезпечення. Науковий потенціал держави об'єднує наукові організації різного підпорядкування.

Науковий потенціал є невід'ємною частиною науково-технічного потенціалу суспільства. Головний його елемент – наукові кадри. Зараз в Україні налічувалося 10,5 тис. докто­рів наук і до 60 тис. кандидатів наук, в тому числі у вузах – відповідно 5,3 тис. і 21,9 тис. Понад 700 докторів і 18 тис. кандидатів наук зайняті в дер­жавному управлінні, освіті, медицині, галузевих науково-дослідних інститутах і установах.

Науковий потенціал впливає на розміщен­ня наукомістких галузей господарства та невиробничої сфери. Наукові заклади досліджують продуктивні сили регіонів, а продуктивні сили у свою чергу впливають на спеціалізацію наукових підрозділів. Науковий потенціал країни – переду­мова розміщення нових підприємств та вищих закладів освіти.

Наукові інститути, що спеціалізуються на теоретичних досліджен­нях, як правило, розміщують у великих науково-інформаційних центрах, а ті, що займаються прикладними проблемами певної галузі, – поблизу провідних підприємств галузі та органів управління ними.

Науково-дослідні установи, що займаються фундаментальними дослідженнями, зосереджені переважно у великих економічних та культу­рних центрах країни. Більш рівномірною є мережа галузевих науково-дослідних інститутів прикладного профілю, що тяжіють до ви­робничих баз. Більшість їх розміщена в центральних районах, а їхні філії, відділення – на периферії.

Створюються науково-виробничі об'єднання (НВО), в яких поєднуються творчі зусилля вчених і виробничників. До складу таких об'єднань входять голо­вне підприємство, його філії, науково-дослідні та проектно-конструкторські інститути. Провідні проектні інститути займа­ються проектуванням великих промислових підприємств, транспортних магістралей, гідротехнічних споруд, а також складанням генеральних планів міст та районів.

4 БЛОК ЗАВДАНЬ для самостійної роботи

&2? Теми рефератів (доповідей)

1. Національна Академія наук України – центр фундаментальних досліджень.

2. Система та проблеми підготовки науковця в Україні.

Завдання

1. Яке з визначень характеризує поняття «Виробничий потенціал» (1):

а) сукупність ресурсів і можливостей сфери науки, що дає змогу за наявних форм організації та управління ефективно вирішувати господар­ські завдання;

б) сукупність засобів вироб­ництва, здатних виробляти певну кількість матеріальних благ, необхідних для держави;

в) знаряддя праці, що функціонують у сфері матеріального виробництва і багаторазово приймають участь у виробництві матеріальних благ.

2. Яке з визначень характеризує поняття «Науковий потенціал» (1):

а) сукупність ресурсів і можливостей сфери науки, що дає змогу за наявних форм організації та управління ефективно вирішувати господар­ські завдання;

б) сукупність засобів вироб­ництва, здатних виробляти певну кількість матеріальних благ, необхідних для держави;

в) знаряддя праці, що функціонують у сфері матеріального виробництва і багаторазово приймають участь у виробництві матеріальних благ.

3. Нарощування виробничого потенціалу здійснюється за рахунок (1):

а) технічного переоснащення та реконструкції підприємств;

б) збільшення виробничої потужності підприємств;

в) вдосконалення існуючих і впровадження принципово но­вих технологій.

4. Під оборотними фондами розуміють (1):

а) знаряддя праці, що функціонують у сфері матеріального виробництва і багаторазово приймають участь у виробництві матеріальних благ;

б) частину виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються у виробничому циклі, змінюють або ж повністю втрачають свою натуральну форму й переносять повністю свою вартість на вартість продукції, що виробляється;

в) сукупність засобів вироб­ництва, здатних виробляти певну кількість матеріальних благ, необхідних для держави.

5. Науковий потенціал впливає на розміщен­ня таких галузей господарства (2):

а) наукомістких;

б) трудомістких;

в) матеріаломістких;

г) невиробничої сфери.

s Питання для самоконтролю знань

1. Дати визначення поняття «виробничий потенціал господарства».

2. Чому важливо знати характеристику основних виробничих фондів?

3. У чому полягають регіональні і галузеві особливості основних виробничих фондів?

4. Сформулюйте поняття «науково-технічний потенціал», визначте його складові.

5. У чому полягає роль Національної Академії наук України для розвитку науки і наукових досліджень?

6. У чому полягають проблеми у системі підготовки науковця в Україні?

7. Доведіть правомірність вислову «кадри вирішують все».

&Література

1. Розміщення продуктивних сил / За ред. Є.П. Качана - К.: Вища школа, 2001. - с.133-137.

Література

1. Анализ и прогнозирование развития экономики регионов. / Отв. ред. Н.Г.Чумаченко. – К.: Наук. Думка, 1991.

2. Белоусов И.И. Основы учения об экономическом районировании. – М.: Изд-во МГУ, 1986.

3. Голиков А.П., Казакова Н.А. Размещение производительных сил: Учебное пособие. – Харьков: ХНУ, 2000.

4. Голиков А.П. Стратегия регионального развития: Учебное пособие.– Харьков: ХНУ, 2001.

5. Доценко А. І. Регіональне розселення: проблеми і перспективи. – К.: Наук. думка, 1994.

6. Економічна географія України / За ред. М.Д. Пістуна. – К.: Вища шк. 1996.

7. Єпіфанов А.О., Сало І.В. Регіональна економіка: Навчальний посібник.– К.: Наук. думка, 1999.

8. Єпіфанов А.О., Зеленський С.В., Мінченко М.В. та ін. Соціально-економічні основи розвитку регіонів. – Суми. ВВП “Мрія-1” ЛТД, 2001.

9. Іщук С. І. Територіально-виробничі комплекси і економічне району­вання: методологія, теорія. – К., 1996.

10. Минеральные ресурсы Украины. Современные проблемы и факторы развития минерально-сырьевых комплексов. – К.: Госкомгеология, 1993.

11. Пістун М. Д. Основи теорії суспільної географії. – К.: Вища шк., 1996.

12. Поповкін В.А. Регіонально-цілісний підхід в економіці. – К.: Наук. думка, 1993.

13. Регіональна політика України / За ред. Н.Г. Курдюкової. – К.: Наук. думка, 1995.

14. Регіональні агропромислові комплекси України / П.П.Борщевський, В.О.Ушкаренко, Л.Г.Чернюк, Л.О. Мармуль. – К.: Наук. думка, 1996.

15. Решетнюк А.Ф. Эффективность развития топливно-энергетического комплекса Украины. – К.: Наук. думка, 1991.

16. Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. Є.П. Качана – К.: Вища шк., 2001.

17. Розміщення продуктивних сил: Навч. посібник / За ред. В.В. Ковалевського. – К.: Либідь, 1996.

18. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посібник / За ред. В.В. Ковалевського. – К.: Либідь, 2004.

19. Розміщення продуктивних сил: Навч.–метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / С.І. Доргунцов, Ю.І Пітюренко, Я.Б. Олійник та ін. – К.: КНЕУ, 2000.

20. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. – Львів: Світ, 1993.

21. Симоненко В.К. Українське Причорномор'я: потенційні можливості і перспективи розвитку. – К.: Вища шк., 1996.

22. Соціально-економічна географія України / За ред. О.І. Шаблія. – Львів: Світ, 1995.

23. Статистичний щорічник України за 2004 рік. К.: Техніка, 2005.

24. Стеценко Д.Н. Комплексное территориальное планирование народного хозяйства: Экономико-географический аспект. – К.: Вища шк., 1998.

25. Структурная перестройка экономики Украины / Отв. ред. С.И. Дорогунцов. – К.: СОПС Украины, НАН Украины, 1991.

26. Шаблій О.І. Математичні методи в соціально-економічній географії. – Львів: Світ, 1994.


НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

БОГАТІЩЕВ О.М.


1315962853870824.html
1315994467828380.html
    PR.RU™